Сумська обласна наукова бібліотека

ТИМЧАСОВИЙ РЕЖИМ РОБОТИ (НА ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ)

пн - чт: 9.00 - 18.00

пт - сб: 9.00 - 17.00

нд: вихідний

У разі оголошення повітряної тривоги обслуговування припиняється. Користувачі повинні пройти до найближчого укриття

Впровадження Всеукраїнської програми "Ти як?"
в Сумський області

Звернення громадян

Для переселенців

Вебнавігатор "Безпечний інтернет"

Зведений каталог періодичних видань у бібліотеках міста Суми

Календарі

Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на 2025 рік

Календар знаменних і пам’ятних дат на 2025 рік

Уроки по Joomla можно найти здесь: http://joomla25.ru/

Хороший сайт о Joomla: http://joomla25.ru/rasshirenija/.Компоненты и модули Joomla

Наші новини

Топономіка Сумщини

Деталі: Перегляди: 2352

Білопілля (кол. Крига) – місто, районний центр Сумської області. Розташоване на р.Вир, неподалік від впадіння в нього р.Крига. Засноване в 1672р. на місці фортеці Вир, збудованої в ХІ - ХІІ ст. для захисту від половців. Уперше згадується в 1111р. У 1239р. фортецю зруйнував хан Батий Січ. Поселення виникло під назвою Крига. Найменування Білопілля перенесене переселенцями з с.Білопілля на Київщині (нині село Козятинського району Вінницької області). Назва с.Білопілля, очевидно, походить від словосполучення "біле поле" виступає в означенні "вільне".

Буринь – місто Сумської області. Розташоване на залізниці Ворожба-Конотоп. Перша письмова згадка належить до 1688р. За народним переказом, назва походить від імені першого поселенця козака Бурого.

Велика Писарівка – смт. Сумської області. Розташоване на р.Ворскла. Засновано 1709р. Тут були хутори писарів вільної воєводської служби, від яких село й одержало назву. У другій половині ХVІІ ст. село належало полковому писарю А.Мартиновичу. Означення Велика вперше трапляється 1732р.

Глухів – місто, районний центр Сумської області. Розташоване на р.Есмань, пр. Клевені (бас.Десни). Відоме з 1152р. За народною етимологією, назву виводять від словосполучення глухе місце. Вірогідніше, в основі ойконіма лежить дохристиянське ім'я Глух.

Конотоп – місто Сумської області. Час заснування невідомий. Вперше згадується в 1638р., як опорний пункт шляхетської Польщі для агресії проти Росії. Розташоване на р.Єзуч біла впадіння в неї р.Конотоп, від якої й одержало назву. Деякі історики вважають, що Конотоп, як населений пункт існував ще до татаро-монгольської навали. Легенда розповідає, що під час переходу татарської кінноти в цих місцях у непролазних болотах загинуло багато коней та воїнів, тому й місцевість стала називатись конотопьем. Слово конотоп – “болотисте місце” або “кінський брід”, де грузли коні”. Неподалік від м.Конотоп село під назвою Грузьке, яка говорить про спорідненість природних умов місцевості.

Краснопілля – смт., рц.Сумської обл. Розташоване у верхів'ї р.Сироватка, л.пр.Псла. Засноване в 1651р. козаками і селянами, що прибули з Правобережної України. Збудований тут острог-укріплення одержав назву Краснопілля. Назва від словосполучення красний “гарний, красивий” і поле в розумінні “простір, край”.

Кролевець – містоСумської області. Розташоване на залізниці Шостка-Конотоп. Засноване в 1601р. Назву пов'язують з польським королем Сигізмундом ІІІ. Та навряд чи це так, бо Кролевець козаки швидко відбили в поляків, а в універсалі гетьмана Остряниці ще з 1638р. згадується “город повітовий Кролевець”.

Лебедин – місто Сумської області. Розташоване на р.Вільшанка. В Дулінському перемир'ї, укладеному в 1918р., згадується Лебединська сторожа. Її будівництво як укріплення на кордоні російської держави почалося в 1616р. Засноване в 1652р. переселенцями з Правобережної України. За легендою, селяни-втікачи, побачивши озеро, де плавали лебеді, назвали його Лебединим, а поселення – Лебедином. В.А.Никонов вважає бездоказовим пов'язувати назву з словами лебідь чи лебеда. В основі цієї назви він убачає власне ім'я. Лебедин – це значить “володіння Лебедя”.

Липова Долина – смт. Сумської області. Першу частину назви дано від р.Липівки, що в селі впадає в р.Хорол, а другу – від великої долини, по якій протікають річки. Засновано на початку ХVІІст. У цей час село належало одному з найбільших магнатів Я.Вишневецькому. У 1647 році тут налічувалося 150 дворів. Жителі зазнавали тяжкого соціального і національного гноблення. Завойовували свого часу село татари та грабували його, як могли. Звільнялося воно і піл час польсько-шляхетського панування. До нашого часу збереглися великі липи по обидва боки дороги, що простяглася через селище.

Недригайлів – смт. Сумської області. Засноване в 30-40-х роках ХVІІ ст. Розташоване на лівому березі р.Сули, при впадінні в неї р.Недригайлівка. Час заснування невідомий. Перша згадка відноситься до 1647р. Достовірних відомостей про походження назви немає. Одні виводять її від найменування р.Недригайлиха, що колись тут протікала й дістала, очевидно, своє найменування за характером течії. Інші ж, що більш імовірно, від прізвища одного з первопоселенців Недригайла, а вже від назви поселення походить гідронім. За легендою, назва походить від того, що нібито поселенці не здригнулися перед татарськими полчищами й дали їм рішучу відсіч.

Охтирка – місто Сумської області. Засноване в 1641 році селянами і козаками з Правобережної України. Походження назви остаточно не встановлено. Існує кілька гіпотез. Назву перенесено з найменування річки й гори Актир, що в перекладі з татарської мови означає “Біла скеля”.

Путивль – місто Сумської області. Розташоване на правому бер. р.Сейм, при впадінні в неї р.Путивльки. Вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1146р., як одна з фортець Київської Русі. Походження назви остаточно не встановлено. Назву виводять від слова путь: воно лежить на роздоріжжі. М.Н.Тихомиров виводить назву від найменування р.Путивлька. Тієї ж думки дотримується М.Фасмер.

Ромни – місто Сумської області. Розташоване на правому березі р.Сула при впадінні в неї р.Ромен. Час заснування невідомий. Вперше згадується під 1096р., як фортеця Римьнъ, Роменъ. Зруйноване під час монголо-татарської навали. Потім згадується у "Списке русских городов ближних и дальних" (XIV - XV ст) у формі Роменъ, у XV - XVІ ст. - Старе румунське, пізніше - Нове Руменське, наприкінці XIV ст. - Ромни. Походження назви не встановлено. Існує ряд гіпотез. Одні дослідники пов6язують її з назвою міста-фортеці Київської Русі, про яке згадується в "Слові о полку Ігоревім". Назву виводять від найменування р.Ромен. Останнім часом вчені все більше схиляються до думки про перегляд етимології Ромна, вбачаючи, що назву можна реконструювати як Ромьнъ, порівнюючи її з утворенням Рим.

Середина-Буда – місто Сумської області. Розташоване на залізниці Конотоп – Брянськ. Виникло у другій половині ХVІІ ст. Назву пов”язують з розвитком ремесел у цих місцях: слово буда означало “підприємство, на якому виготовляли з попелу поташ”. За народним переказом, селище заснували переселенці, які прийшли сюди на чолі з козаком Середою, від прізвища його й виникла перша частина топоніма. Вони займалися виготовленням дьогтю, поташу, деревного вугілля, побудувавши тут буди. Це кустарне виробництво називали Середина Буда.

Суми – місто, обласний і районний центр Сумської області. Розташоване на правому бер.Псла, при впаданні в нього р.Сума. 1652 у давньому Суминому городищі, переселенці з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим заснували м.Суми. 1653 побудовано укріплення. Походження назви остаточно не встановлено. Існує кілька версій. За однією з них, нібито на березі р.Сума знайшли три мисливські суми. Їх навіть було зображено на гербі міста. Інші найменування виводять від українського іменника "сум" або ж дієслова "сумувати": перші поселенці, мовляв, сумували за своїм рідним краєм, на означення чого буцімто й назвали поселення. Такі тлумачення історично не обгрунтовані, являють собою народну етимологію. Найбільш імовірне походження міста Суми і сумина городища від р.Сума.

Тростянець – місто Сумської області. Лежить на р.Боромлі. Заснували в середині ХVІІІст. Селяни-втікачі – вихідці з с.Тростянця вінницької області. Названо за попереднім місцем проживання.

Шостка - місто Сумської області. Стоїть на р.Шостка, за якою й дістало назву. За переказами, річка називається так тому, що вона є шостою притокою Десни, рахуючи від місця, де вона впадає в Дніпро.

Ямпіль – смт. Сумської області. Найдавніша частина поселення зветься Клин. Ця назва існувала до 1674р., коли тодішній власник перейменував на Янпіль, що пізніше змінилось на Ямпіль. М.Т.Янко виводить цю назву від тюрського ям – “поселення”, де приїжджі могли поміняти коней”.

Бібліографічний список
Бабичева Е.А. Земледельческая лексика и топонимия Черниговско-Сумского Полесья в их соотношении //Матеріали четвертої Сумської обласної наукової краєзнавчої конференції. Ч.1.- Суми, 2001.- С.190-193
Сапухіна Л.П. Звідки походять назви м.Суми та річок Сума і Сумка //Матеріали четвертої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. Ч.1.- Суми, 2001.- С.107-110
Тищенко К.М. Литовські назви на карті Глухівщини //Збереження історико-культурних надбань Глухівщини: Матеріали першої науково-практичної конференції (18 квітня 2002р.).- Глухів, 2002.- С.30-36.
Янко М.П. Топонімічний словник України: Словник-довідник.- К.: “Знання”, 1998.- 432с
Кравченко В.І. До питання про дату заснування і походження назви міста Лебедин //Матеріали другої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. Ч.1. Історія.- Суми, 1994.- С.22-25
Черепанова Є.О., Бабичева О.Л. Історично-лінгвістичні основи географічних назв /на матеріали топонімії Сумщини/ //Пед.Сумщина.- 1999.- №1.- С.18-20
Назва вашого міста: до витоків //Сумська новина, 1991.- 2 листоп.

Геральдика

Деталі: Перегляди: 1971

	Білопілля Давній герб Білопілля виконано в традиційних для української геральдики тонах. У верхній частині європейського (французького) пересіченого щита, на синьому тлі - золотий ріг достатку. На нижній частині, на жовтому полі - золоті зображення трьох водяних млинів. Млини на Білопільському гербі - звісно ж, аж ніяк не випадковість, вони свідчать про широкий розвиток млинарства вже при перших роках заснування білопільської, й інших козацько-слобідських сотень в нашім краї.
	Буринь Має форму щита с кольорами та елементами національної символіки, на якому зображені колоски пшениці і каштановий листок. Присутні елементи історичного велетня дуба - ровесника Бурині. Умовно зображена залізниця, що сприяла розвитку міста. Нижня частина щита голубого кольору символізує річку Чашу (в давнину порівняно повноводна річка), на березі якої розташоване місто. Голубий колір - символ краси та величності. Згори щит обрамлений дубовим вінком, що символізує міць та стабільність, достаток й чистоту прагнень. Герб затверджено у рік ювілею м.Буринь, 610-річчя з дня заснування (2002р.). Ідеї виконання: Дишковця Миколи Івановича, Чуприна Віктора Миколайовича, Удода Івана Гавриловича, Лопатіна Юрія Анатолійовича, Підлісного Юрія Віталійовича, Верповського Миколи Миколайовича, Бондаренка Павла Івановича.
	Глухів В 1729-1730 роках був розроблений проект герба для Глухова. Всіма елементами своєї символіки він представляв місто як гетьманську столицю. Але тільки в 1782 році була затверджена остаточна редакція герба: "Щит розділений на чотири частини; з них — у синім полі дві золоті булави, у зеленому — нагострений золотий постамент, у срібному — червоний прапор з Державним Російським гербом, у золотому — на червоному ратищі бунчук".
	Конотоп Герб Конотопа: у синьому полі - золотий хрест, під ним – срібний рогатий місяць, вгорі шестикутна зірка.
	Краснопілля Верхня частина - у малиновому полі - золотий хрест, над ним три золоті шестикутні зірки. Нижня частина - у білому полі - дві навхрест розміщені зелені гілки. Верхня і нижня частина герба - елементи відомих на території теперішнього символік - Краснопільсько-Сироватської сотні та герба Миропілля. Малинове поле - колір прапора Краснопільсько-Сироватської сотні. Носить у собі символічне поєднання героїчного минулого часів заселення території і героїчної історії часів Великої Вітчизняної війни. Золотий хрест символізує святість територіального та людського єднання, ствердження вічних християнських цінностей високої духовності. Три золоті шестипроменеві зірки - три основні складові частини, з яких склався сучасний район, кількість променів у трьох зірках - 18 територіальних утворень району (16 сільських і 2 селищних рад). Жовтий колір хреста і зірок символізує основний напрямок діяльності - сільське господарство з широкими нивами. Дві схрещені зелені гілки - елемент герба Миропілля уособлює красу рідного краю, щедрість і доброзичливість людей.
	Кролевець Елементи герба розташовані на "французькому" щиті, який традиційно використовувався для герба м. Кролевець. З 1782 року він був бірюзового кольору. У бірюзовому полі герба знаходиться зображення Архангела Михаїла з крилами, в одязі воїна, який стоїть на чорному змії, зв'язаному вузлом, тримаючи в одній руці оголений меч, а в другій - золоті ваги. Бірюзовий колір поряд з жовтим здавна є традиційною кольористикою Сумщини та герба міста Кролевець і відповідає національній та державній кольористиці. Герб Кролевецького району - це герб міста, відомий з 1644 р., затверджений з незначними змінами 4 червня 1782 року з доданням жовтої кайми (окантовки), яка є необхідним елементом герба, особливо при використанні останнього на прапорі Кролевецького району, що теж бірюзового кольору.
	Лебедин Герб міста являє собою щит на темно-зеленому тлі, що є символом густих лісів, які широкою смугою огортають місто з трьох боків. Посередині зображення білого лебедя на хвилях, що ніби відзеркалюють його у воді. Справа шабля-символ історичної ролі Лебедина, заснованого як "сторожа", "фортеця", місцеперебування тут аж до 1917 року регулярних козацьких (а пізніше - уланських військових частин). Шабля у піхвах, опущена лезом донизу, як ознака оборонного характеру військового життя міста. Зліва - зображення стиглого колоса - символ переважно аграрного характеру економіки міста.
	Липова Долина Запропонував житель Липової Долини, завідуючий відділом архітектури та містобудування виконкому райради, головний архітектор району Анатолій Йосипович Макієвський. На гербі зображене колосся і обрамлення герба подане у золотистому кольорі, адже це символіка хліба, сільськогосподарської Липоводолинщини, де знають ціну хліборобській праці, запашному короваю. Слова "Липова Долина" йдуть на червоному фоні, відразу яскраво "кидаються в очі" і солідно сприймаються. А далі перехід до ніжного синього. На його фоні жовте сонечко, дата утворення Липової Долини: 1647 рік. Внизу - річка мерехтить хвильками і чистотою контурів та білизною неторканності вабить зір лілей.
	Недригайлів Елементи герба розташовані на геральдичному щиті з верхнім синім та нижнім жовтим полями та білою окантовкою. Синій колір поряд з білим здавна є традиційними кольорами Сумщини. Силует пам'ятника мамонту у верхній частині герба - символ прадавнього минулого посульського краю. Золоті колоски, які обрамляють силует пам'ятника, символізують землеробство - основне заняття жителів району з прадавніх часів - і вказують на основні риси характеру: працелюбність, гостинність, любов до рідної землі. Сливи на жовтому полі в нижній частині герба є запозиченим елементом з історичного герба Недригайлова 1781 року. Вони символізують природну особливість і багатство цих земель і є елементом наступництва, спадкоємництва геральдичних традицій нашого краю.
	Охтирка На голубому полі – золотий хрест із сяйвом, який зображує знаменитість цього міста по великому числу прихожих богомольців.
	Путивль Герб Путивля затверджений досить пізно і не має ніякого вираження хвилюючої історичної долі міста. Наприкінці XVIII століття Путивль було включено до складу Курської губернії. І в серпні 1854 року він одержав герб: "Щит розділений на дві рівні частини: у верхньої — зображений Курський герб, а в нижньої золотий — червленого кольору горизонтальна смуга, на якій дві золоті цівки човників".
	Ромни Ромни від часів Київської Русі знані були як місто-фортеця Посульської оборонної лінії. У свій час ратуша Ромен мала печатку, де на могилі хрест зображений як знак похованих під Ромнами багатьох захисників міста. Ця символіка ввійшла й у герб міста, що був затверджений 4 червня 1782 року: "У зеленому полі на двуступеневому узвишші золотий хрест".
	Суми Сумський герб затверджено 21 вересня 1781 року: "На срібному полі три чорні сумки з срібними перев'язами і золотими ґудзиками". Це опис з легенди про заснування м.Суми. Зображений герб було затверджено 15 лютого 1991 року на 4 сесії Сумської міської ради.
	Опис герба Сумського району. Герб розділений на дві частини: у верхній на блакитному полі на пагорбі стоїть біла церква з золотими куполами. У нижній частині на зеленому полі два навхрест покладені жовті снопи жита. На щиті з повністю заокругленою нижньою частиною зображені геральдичні фігури, які відображають історичне значення та сьогодення району: церква – багаті духовні традиції, його відродження, снопи – сільське господарство, а зелене поле уособлює багатство та родючість.
	Тростянець В 1985 році до 325-річчя міста Тростянця міськрадою був проведений конкурс на кращий герб міста. Переможцями конкурсу стали Шевченко Лідія Іванівна та Харченко Володимир Іванович. Герб міста Тростянця символізує назву населеного пункту, який виник у часи переселення селян і козаків з правобережної України на Слобожанщину в середині ХVІІ століття. На гербі зображені три тростинки з листям, вигнутими від основи центральної тростинки до символічного зображення води у формі лука, розташованого на традиційному контурі щита з написом "Тростянець" у верхній її частині. В кольоровому зображенні - контури, листя, напис "Тростянець", контури зовнішнього і внутрішнього щита, - кольору світлого золота, середина головок тростинок - оранжево-коричнева.
	Шостка Щит з золотою каймою перетинає хвиляста лінія. Знизу на блакитному фоні золота козацька порохівниця, історія нашого міста. Зверху на сріблястому фоні – золота реторта (хімічна колба) – символ хімічної промисловості, та одночасно символічна цифра 6 (шоста притока річки Десна), всередині – чорною лінією кільцеподібна спіраль у вигляді намотаної плівки на бобину, графічно вирішеної як механічна шестерня.
	Ямпіль
Бібліографічний список Манько М.О. Програма курсу “Українська національна символіка”. - Суми: Мрія-1-ЛТД, 1999 Герби – С.73 – Білопілля С.74 – Глухів С.76 – Конотоп, Кролевець С.77 – Лебедин С.78 – Недригайлів С.79 – Охтирка, Путивль С.80 – Суми, Ромни С.82 – Шостка Гречило А. Українська міська геральдика. - К.: Львів: УГТ, 1998.- 192с. С.70, 95, 101 – м.Білопілля С.59, 73 – м.Глухів С.57, 58, 61, 73 – м.Конотоп С. 53, 73 – м.Кролевець С.70 – м.Лебедин С.70, 95, 101 – смт.Недригайлів С.60, 63, 70 – м.Охтирка С.62, 100, 136, 141 – м.Путивль С.52, 58, 72 – м.Ромни С.60, 63, 70, 140 – м.Суми С.131 – м.Шостка Сергійчук В.І. Національна символіка України: Наук.-худож. книга. - К.: Веселка, 1992.- 109с. С.54 – герб м.Охтирки Герб м.Глухова // Глухів. На зламі тисячоліть: Іст.-краєзн. нарис.- Суми, 2002 Герб м.Конотопа //Працелюбна й пісенна /Слобожанщина: Краєзн. нарис.- Суми, 2001.- С.1. Герб м.Кролевець //Місто рушникового дива: Краєв. нарис.- Суми-Кролевець, 2001.- титульна сторінка Герб м.Лебедин //Місто моє Лебедин: Буклет.- Суми, 2001 Герб смт.Ямпіль //Зелен-край. Ямпільщина: Нариси та портрети.- Суми, 2001.- титульна сторінка Герб смт.Липова Долина //Липова Долина: Краєзн. нарис.- Суми, 2000.- С.1. Герб м.Білопілля //Хроленко В.Г. Вир – Крига – Білопілля: Іст.-краєзн. нарис.- Суми, 1997.- титульна сторінка Герб Путивля //Луговской А.В. Путивль: Путеводитель.- Х., 1088.- С.49 Твои Гербы, родной Путивль: Из истории нашей геральдики //Путивльские ведомости.- 1998.- 3 окт.- С.2. Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Путивль //Сов.Полесье.- 1997.- 10 декаб.- С.4. Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Глухов //Сов. Полесье.- 1997.- 13 декаб.- С.4. Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: м.Ромны //Сов. Полесье.- 1997.- 24 декаб.- С.4. Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: м.Конотоп //Сов. Полесье.- 1997.- 27 декаб.- С.4. Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Ахтырка // Сов. Полесье.- 1998.- 10 янв.- С.4. Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Кролевец //Сов. Полесье.- 1998.- 14 янв.- С.4. Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Лебедин //Сов. Полесье.- 1998.- 28 янв.- С.4. Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Белополье //Сов. Полеськ.- 1998.- 4 февр.- С.4. Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: пгт. Недригайлов //Сов. Полесье.- 1998.- 11 февр.- С.4. Леонов Ю. Исторические гербы городов Сумщины: г.Сумы //Сов. Полесье.- 1998.- 8 апр.- С.4.