По слідах великого поета

Деталі

Перегляди: 1296

У 1845 році Т. Г. Шевченку довелося побувати в багатьох місцях України – в Києві, на Чернігівщині, Полтавщині.

Невимовні страждання кріпаків, дикий розгул панської сваволі сповнювали гнівом серце поета. На сторінках його альбому поряд із степовими могилами ставали сумні постаті жебраків, замучених селян, знедолених бандуристів. Пристрасна Шевченкова муза забриніла з такою силою обурення, що його тогочасному приятелеві Костомарову, за власними його словами, стало «і моторошно, і солодко, і боляче, і принадно»...

Про тодішні свої враження Тарас Григорович писав одному із друзів: «Всюди їздив і всюди плакав».

Побував Шевченко і в деяких місцях нинішньої Сумської області. Він уже й раніш багато чув про Ромни, які були тоді широко відомими не лише на Україні, а й далеко поза її межами. Саме тут почали виробляти сільськогосподарські машини вітчизняної конструкції. Тут, як знав про це Шевченко, працював над своїми матеріалами про історію України М. П. Погодін, відомий російський історик. Славились Ромни також Ільїнським ярмарком.

Відвідав такий ярмарок в липні 1845 року і Тарас Григорович. Пробув він в Ромнах три дні й вдосталь надивився на все те, що було характерним для великого торжища кріпацького ладу. Сильні були роменські враження. Через 12 років, перебуваючи в далекому засланні, він повертається до них у своїх спогадах. З огидою і обуренням згадує Шевченко про старого поміщика розпутника Якубовича, про «зборище п’яниць-ремонтерів», на розвагу яких циганський хор виконував спотворену пісню на слова безсмертної поезії Лермонтова «Горные вершини спят во тьме ночной». І все це, навіть в минулому, здається йому жахливим виром, якоюсь брудною «ковбанею».

Тільки й відпочило в Ромнах серце поета, коли дивився він п’єсу Котляревського «Москаль-чарівник». Шевченко був зачарований незрівнянною грою «геніального артиста Соленика в ролі Чупруна».

Вільно зітхнули Шевченкові груди, коли виїхав він із міста на широкий Ромоданівський шлях, лишивши позаду прославлений ярмарок з його задушливою пилюгою, нестерпним галасом і остогидлими панами й підпанками.

Удруге Тарас Григорович побував на Сумщині в 1859 році, після повернення із заслання до Петербурга.

Нелегко було поетові, який перебував під наглядом поліції, одержати дозвіл на подорож до України. Царський уряд вважав дуже небезпечними будь-які зв’язки з народом поета, якого граф Орлов, слідчий в справі Шевченка, ха¬рактеризував цареві як «одного з найбільших злочинців».

Однак Шевченко, незважаючи на це, знов використовував свої зустрічі з селянами, щоб викликати в них антиурядові, антирелігійні настрої. Про це згадують багато його сучасників. Загальновідомим є факт арешту Шевченка жандармами на Київщині та допиту йото київським генерал-губернатором князем Васильчиковим. Тарасу Григоровичу після цього було запропоновано негайно виїхати з України.

І от поет знову в дорозі...

Шлях до Петербурга обрав він,через нинішню Сумщину. Дуже вже йому заманулося побувати в сім’ї своїх друзів-братів Лазаревських і особисто познайомитися з їх матір’ю Афанасією Олексіївною, з якою він і до цього листувався, називаючи її «рідною, небаченою і щиро любимою матусею».

Лазаревські жили в Гирівці (нині с. Шевченкове, Дубов’язівського району). Поет приїхав до них 21 серпня 1859 року, о 10 годині вечора. Настрій у нього був пригнічений. Все, що він бачив і що пережив на батьківщині, до якої так линуло його серце, і звідки його тепер випроваджували, надзвичайно його вразило.

Сумний настрій поета дещо пом’якшувався враженнями, які він одержав в глухій Гирівці, де принаймні на короткий час, – можна було почувати себе позбавленим жандармського ока. Шевченко знаходить тут втіху в щирій розмові з селянами, з насолодою спостерігає старий гирівський парк, на який вже лягли перші фарби золотої осені. Він пише тут портрет старенької, Афанасії Олексіївни, яка, справді, поставилася до нього з материнською ласкою і якій він дарує свій офорт «Свята родина» з власноручним підписом.

Затримуватися Шевченко не міг. Підписка, яку відібрав у нього київський губернатор, зобов’язувала його поспішати з виїздом. Федір Матвійович Лазаревський, що приятелював з Шевченком ще з часів його оренбурзького заслання, побажав поділити самотність поета хоч на частині довгої його дороги.

Ранком 25 серпня Шевченко залишив Гирівку, супроводжуваний найдоброзичливішими побажаннями й гостинними запрошеннями приїжджати сюди в майбутньому.

Перепочинок в Конотопі був коротким, і подорожні того самого дня, – власне, коли вже день встиг обернутися на ніч – прибули до м. Кролевця. Тут жила сестра Федора Лазаревського – Глафіра Матвіївна. Шевченко лишив їй на спомин примірник свого «Кобзаря» з автографом і вже наступного дня – 26 серпня – їхав далі на Глухів тим самим шляхом, яким колись їхав великий російський сатирик Д. І. Фонвізін.

А в Чернігів на адресу губернатора везли в цей саме час термінове повідомлення кролевецької поліції про перебування небезпечного поета в цьому місті. Отже, під прицілом царських жандармів був не лише кожний вірш, а й кожен крок великого поета.

Через день, Україна лишилась позаду. Шевченкові не довелося більше побувати на своїй батьківщині. Через два роки до Канева привезли домовину з його тілом. Супутником бездиханного Шевченка і на цей раз був один із братів Лазаревських – Олександр Матвійович. Він супроводжував прах поета від Петербурга до самої Чернечої гори над Дніпром.

Висока могила назавжди прийняла до себе Шевченка. Народ навіки увібрав в своє серце полум’яне слово його безсмертної поезії.

Сапухін П. По слідах великого поета //Більшовицька зброя. – 1949. – 11 берез. – С. 4.

Сумська Шевченкіана

Деталі

Перегляди: 1540

Тарас Шевченко!... Це ім'я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Руставелі, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства. Президент США Ліндон Джонсон колись сказав: «Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, ніж українець - він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поет - він
 був хоробрим войовником за права і волю людей».

 -По слідах великого поета;

-Дуб Тараса Шевченка;

-Фольклорні записи поета в нашому краю;

-Видавець творів Т. Г. Шевченка;

-Шевченко-художник на Сумщині;

-Бібліотека Кобзаря;

-Сумщина у музеї Т. Г. Шевченка у Каневі;

-УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЄВАНГЕЛІЄ.

Інтернет-видання України та світу

Деталі

Перегляди: 241

AutoWeek -новини зі світу автомобілів

BBC Україна - новини України і світу

Інтернет-видання з астрономії

Geology and Earth Science News, Articles, Photos, Maps and More - Інтернет – видання з геонаук. Інформація та новини з галузі

Іноземні журнали та газети

Деталі

Перегляди: 228

Astronomy - Інтернет-ресурс публікує інформацію про астрономію

BusinessWeek: Daily & Breaking News, Top Stories from BusinessWeek News

DOAJ - Director y of Open Access Journals - Каталог журналів відкритого доступу

Harvard Business Publishing - Хто ми.Що ми робимо.Ідеї…

RED HERRING | The Business of Technology

Strategy & Business

The Wall Street Journal Online - Business and Financial News, Breaking News

Журнали України

Деталі

Перегляди: 235

Журнал біоорганічної хімії

«Бізнес Інформ» - міжнародний науковий економічний журнал, що рецензується. Видається з 1992 р. в Харкові (Україна)

Інтернет UA – Новини, соц мережі, софт

Актуальні проблеми економіки

Український ботанічний журнал

Бібліосвіт

БИЗНЕС – портал

Бизнес и безопасность - часопису

Бюлетень про приватизацiю

Бюлетень Цінні папери України - Київ

Військо України

Вісник Книжкової палати

Вісник Національної академії наук України - Київ

Вісник Національного банку України

Вісник Пенсійного фонду України

Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Серія "Біологія"

Віче

ВСЕСВІТ Український журнал іноземної літератури - Київ, Україна

Гордость Украины - Журнал об известных украинцах

Діловий вісник - виробничо-практичний журнал Торгово-промислової палати України

Українська родина - український сімейний журнал про дітей, щастя, кохання, вірність, статок, історію та наше майбутнє

Домашний очаг

Домашний ПК

Економіка розвитку. Харківський національний економічний університет. - Економіка розвитку - міжнародний рецензований науковий журнал з відкритим доступом, призначений для публікації оригінальних, інноваційних, новітніх та високоякісних наукових статей з широким спектром

Журнал "Настуня" - Готові схеми для вишивання як з традиційними народними орнаментами, так і з сучасними авторськими схемами різної складності

Збірник наукових праць "Управління розвитком" - Сайт збірника наукових праць «Управління розвитком»

Зовнішні справи - науковий журнал

Кіно-Театр - ілюстроване видання, аналітичний і водночас популярний мистецький журнал

Книжник- Review. Український журнал про книги та літературу

Колосок – Доступ до науково-популярних джерел інформації - журнал

Компаньон онлайн Бизнес журнал

Компьютерное обозрение - Київ

КРИТИКА . KRYTYKA міжнародний огляд книжок та ідей

Люди і долі

Міжнародний туризм - журнал

Журнал «Маркетинг в Україні»

Молодіжний економічний вісник ХНЕУ ім. С. Кузнеця - В електронному журналі «Молодіжний економічний вісник ХНЕУ ім. С. Кузнеця» публікуються статті студентів та аспірантів

Народна творчість та етнологія

Натали

Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАНУ

Офіційний вісник України

Охрана труда

Провизор

Український ботанічний журнал - Інститут ботаніки НАН України

Український фітоценологічний збірник - Інститут ботаніки НАН України

ФОКУС - журнал для зайнятого читача

Газети України

Деталі

Перегляди: 355

2000 - щотижневик 2000 архів всіх номерів

Фонд державного майна

ВІСНИК+К - Всеукраїнський тижневик

Вечерние Вести – Київ

Вечерний Харьков - Архів, Електрона версія найстарішої міської газети: новини, мегаполіс, економіка, технології, суспільство, спорт, події

Високий Замок - щоденна суспільно-політична газета

Газета по-українськи

Голос України - газета верховної ради України

Дебет-Кредит

День – Київ

Експрес

Електроннi Вiстi

Заграница - газета об эмиграции, работе, учебе и отдыхе за рубежом

Земля 2000 Щотижневик

Зеркало Недели – Київ

Кіевскій Телеграфъ

Коммерсантъ

Маркетинг-газета, українська асоціація маркетингу

Найсвіжіші новини з Сумської області.

Провінційка - Рівненська газета

Сільські вісті

Сегодня - Актуальна інформація. Компетентні думки. Повний інтерактив з читачами.

Україна Молода

Українська правда

Українське слово

Урядовий Кур'єр

Факты и комментарии – Київ

Цінні папери України – Київ

Сумской новостной портал

Юридична газета - Київ

Cайт міста Суми

Газета Данкор онлайн Суми

Ваш шанс-Суми

ЕЦУКР Новини Сум, області та України

Глухов. Обласная региональная газета.

Кур’єр +ТРК Глухів

Панорама Суми

«Перекресток» Шостка

Православна Сумщина

Газета Програма ТБ + твоє життя

Газета «Ярмарок» електронна версія

Газета Білопілля.Sity

Суспільно-політична газета Великописарівського району

Глухів.info

Газета Національний заповідник «Глухів»

Електронна газета Конотоп.Sity

Краснопілля край Слобожанський (всі новини краснопільщини)

Сайт м.Кролевця

Життя Лебединщини, електронна газета

Лебедин.press, інформаційний новинний сайт Лебедина

Голос Посулля , Недригайлівська Інтернет-газета

Інтернет газета Недригайлів сьогодні

Азимут Сум

Трибуна

Данкор онлайн, Сумський інформаційний портал

Спортивна гордість Сумщини

Деталі

Перегляди: 0

Спортивна гордість Сумщини

Геннадій Петров

Деталі

Перегляди: 1529

Петров Геннадій Терентійович – відомий сумський краєзнавець, талановитий журналіст. Народився 2 червня 1936 року в Сумах. Усі його предки по материнській лінії – сум'яни і мешкали на одній із найстаріших вулиць – Гончарній і займались гончарством. Середню освіту здобував у Глухові, Ромнах, Сумах, райцентрі Талалаївка (тоді Сумської, тепер Чернігівської області). Найдовше – в Глухові, де батьки з перервами жили від 1939 по 1958 рік. Закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. І. Франка (1960).

По закінченні вузу з 1960 р. працював відповідальним секретарем у редакціях газет – у селищі Хотінь, через рік – у Сумах у районній газеті «Вперед». З 1990 року – на цій же посаді у редакції сумського тижневика «Панорама Сумщини». Завдяки публікаціям Петрова видання мало значний попит у сум'ян.

Г. Петров при райгазеті «Вперед» створив і очолив на громадських засадах сумський опорний пункт видавництва «Дніпро». Був членом правління Сумської районної організації товариства книголюбів, виступав з блискучими лекціями, проводив екскурсії, був активним учасником і організатором багатьох культурно-масових заходів в Сумах і області.

Приватна книгозбірня Г. Петрова складала біля семи тисяч примірників української, російською, білоруською, польською, чеською, словацькою, болгарькою мовами. Ними всіма читав. Перед смертю заповів усе своє багатство музеям, архіву, друзям, опікунам; біля 700 краєзнавчих примірників – Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці.

Г. Т. Петрова не стало 12 жовтня 1996 року. Вічний спокій він знайшов у с. Велика Чернеччина Сумського району, поряд з другом юності поетом Анатолієм Семенютою (така була воля Г. Петрова).

Краєзнавство становило пріоритет захоплень Г. Петрова – це був поклик його душі. 1990–1993 рр. – найбільш плідний період щодо краєзнавчих публікацій Г. Петрова. Їх загальна кількість – понад 350. Це, по суті, своєрідна енциклопедія з історії, літератури, мистецтва Сумщини.

Передусім його заслуга в тім, що на Сумщині було відроджено пам'ять про таких замовчуваних, паплюжених в роки сталінщини видатних земляків, як художник і поет Никанор Онацький, поет Олександр Олесь, драматург Яків Мамонтов, поет Володимир Нарбут, письменник і політичний діяч Гнат Михайличенко та ін. Він об'їздив місця, де вони народились і жили, віднаходив документи і матеріали про їх життя і творчість, уточнював факти їх біографії, листувався з родичами.

Г. Т. Петров написав нариси про численні міста і села області для обох видань «Історії міст і сіл УРСР. Сумська область» (1973, 1980).

Писав про історію судноплавства на Пслі і Сеймі, діяльність сумських підприємців – Івана та Павла Харитоненків, Олексія Алчевського; про глухівську минувшину – давні гармати, давню книготогівлю, давні шляхи; про краєзнаців Сумщини – лікаря Петра Дорошенка, священика Василя Петровського, педагога Павла Сапухіна.

Дослідив і виправив у загальноукраїнських енциклопедіях, що О. Олесь народився не у Верхосулці і не у Кандибиному, а у м. Білопілля. Тут він відшукав дім, в якому з'явився на світ поет. На цьому будинку у 1988 р. відкрито меморіальну дошку.

В м. Суми на вулиці Петропавлівській Г. Петров віднайшов будинок, де мешкала мати О. Олеся. Нині на ньому встановлено меморіальну дошку.

З ініціативи Г. Петрова меморіальні дошки встановлено на батьківщині Я. Мамонтова в с. Шапошникове Сумського району, в Сумах – на дитячому будинку, де виховувався видатний скульптор Михайло Лисенко. а також у Нижній Сироватці, де вчителював Борис Гринченко.

Багато зробив для вшанування пам'яті геніальної української поетеси Лесі Українки на Сумщині. Йому пощастило записати ряд цікавих спогадів односельців косівщинської лікарки Параски Богуш, до якої приїздила поетеса, і розшукати в Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург, РФ) онуку П. Н. Богуш.

Започаткував і провів 13 Лисенківських свят мистецтв у с. Шпилівка Сумського району (останнє – 1989 р.), присвячених скульптору, народному художнику СРСР Михайлу Лисенку, уродженцю цього села. До цих свят залучалися митці Києва і Сум, вони були єдиними в своєму роді в Україні.

Завдяки зусиллям Г. Петрова вдалося у 60-х рр. відстояти Свято-Воскресенський кафедральний собор у Сумах – перлину козацького бароко –від руїнницьких замірів тодішніх керівників міста.

Никанор Онацький

Деталі

Перегляди: 1287

Никанор Онацький

Сонце весняне засяє над нивами,
Килим зелений застеле поля,
Воля жаданая, в квіти повитая,
Радо між людьми колись загуля.
Н. Х. Онацький

До числа видатних українських радянських художників належить ім’я Никанора Xаритоновича Онацького (1875 – 1940). У його творчості втілилися кращі традиції українського реалістичного мистецтва другої половини 19 – поч. 20 ст. Талановитий художник, поет, драматург, археолог, мистецтвознавець, педагог, активний громадський діяч – він і за життя найменше дбав за власну славу, не добивався її. Йому завжди боліло, аби жила і не вмирала серед трудового люду любов до волі, до рідної землі, до краси.

Мистецька спадщина художника налічує понад триста творів живопису і графіки. Є в художника також роботи, пов’язані з оформленням книг і поштових листівок («Хата біля Тарасової гори в Каневі»), з розробкою орнаментів (для фресок в інтер’єрах сумських будинків культури та освіти). Працюючи в різних жанрах мистецтва – перевагу віддавав пейзажу.

Антон Макаренко

Деталі

Перегляди: 1360

Антон Макаренко

                 Навчити людину бути щасливою неможливо, але
                  виховати її так, щоб вона була щасливою, можна.
                                                                 Макаренко А. С.

Сумська обласна універсальна наукова бібліотека вшановує пам’ять видатного українського педагога-новатора і письменника зі світовим іменем, засновника системи дитячо-підліткового виховання безпритульних дітей в колективі, талановитої людини, уродженця Сумщини Антона Семеновича Макаренка з нагоди 130-річчя від дня народження.

Маючи справу з важкими підлітками, Антон Семенович Макаренко геніально втілив свою теорію в практику і зумів добитись переконливих результатів – більшість безпритульних правопорушників стали гідними людьми та кваліфікованими фахівцями. Гаслом його багатоаспектної виховної роботи з дітьми стало – «якомога більше поваги до людини і якомога більше вимогливості до неї». І сьогодні, в часи глибоких соціальних проблем ХХІ століття, спадщина видатного українського вченого-педагога актуальна як ніколи. Час довів, що педагог Макаренко і понині наставляє нас креативно мислити щодо виховання молоді.

Соціально-педагогічні ідеї українського вченого і «його здобутки виховної системи є незаперечними». Це думка науково-педагогічної світової еліти.

«Надбання українського вченого стало не лише яскравою сторінкою вітчизняної педагогіки та її історії, а й феноменом світового освітньо-виховного процесу». (Дічек Наталія, доктор педагогічних наук, професор, Україна).

«У рік столітнього ювілею видатного українського педагога (1988 р.), який за рішенням ЮНЕСКО відзначався як «рік Макаренка», ішлося про те, що спадщина Антона Семеновича, чий досвід виховання в колективі, за оцінкою ЮНЕСКО, поки що є неперевершеним в історії світової педагогіки». (Віктор Кривуша, кандидат педагогічних наук, доцент, Україна).

«Показово, що спроби общинного виховання викликають у нинішньої молоді великий інтерес, мабуть, ще й тому, що докорінно різняться від добре знайомої практики індивідуального виховання і взагалі від життя дітей у сім’ї. Приваблює відмінність життя в колективі від одноманітного існування індивідуума»! (Гьотц Хілліг, доктор філософських наук, професор, Німеччина).

«В умовах нашого вкрай індивідуалізованого суспільства ідеї Макаренка про виховання особистості в колективі є актуальними та значимими». (Вальтер Тоскан, директор виправного закладу для молодих правопорушників, Швейцарія).

У римському університеті Ла Сапієнца була створена наукова лабораторія з вивчення наукових та практичних педагогічних досліджень Антона Макаренка. Ініціатором цієї справи став Ніколя Січіліані Де Куміса, професор цього університету. (Італія).

Рішенням ЮНЕСКО було визначено чотирьох педагогів, які надали новий поштовх педагогічному мисленню у ХХ столітті: Д. Дьюї, Г. Кершенштайнер, М. Монтессорі, А. Макаренко.

Наш земляк Антон Семенович Макаренко написав понад 150 творів. Найбільш відомими серед літературної-педагогічної спадщини є «Педагогічна поема», «Методика організації виховного процесу», «Книга для батьків» – предмет ґрунтовних наукових досліджень у багатьох країнах світу, що дає підставу українцям пишатися своїм видатним співвітчизником.

Відділ періодичних видань Сумської ОУНБ пропонує до перегляду низку статей з часописів про життєвий і педагогічний шлях видатної постаті, яка додає вагомості нашій країні та презентує Україну:

«Педагогіка і психологія», «Соціальна педагогіка: теорія та практика», «Шлях освіти», « Рідна школа», « Директор школи, ліцею, гімназії», «Психолог».

Для користувачів бібліотеки пропонується виставка «Антон Макаренко: погляд через роки».

                                                                                                          Катерина Близнякова, бібліотекар