ТИМЧАСОВИЙ РЕЖИМ РОБОТИ (НА ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ)

пн - чт:   9.00 - 18.00

пт - сб:   9.00 - 17.00

нд:   вихідний

У разі оголошення повітряної тривоги обслуговування припиняється. Користувачі повинні пройти до найближчого укриття



Звернення громадян

Для переселенців



Зведений каталог періодичних видань у бібліотеках міста Суми


Календарі

Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на 2024 рік

Календар знаменних і пам’ятних дат на 2024 рік

Шаблоны Joomla 2.5 здесь: http://joomla25.ru/shablony/

УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЄВАНГЕЛІЄ

Виставка оформлена відділом обслуговування на основі книг, статей з періодичних видань, ілюстративних матеріалів, що знаходяться у фондах україномовної частини Канадсько-Української бібліотеки при відділі обслуговування.

Вона є свідченням того, як дбайливо і з якою шаною ставляться зарубіжні українці до пам’яті Т.Г.Шевченка.

Експозиція пропонується увазі всіх, хто цікавиться життям та творчістю Поета. 

Перший «Кобзар» Тараса Шевченка 1840 р. / Оттавський ун-т, Слов’янські студії, ч. 1 ; за ред. К. Біди. – Оттава : [б. в.], 1961. – 114 с.

Це перевидання першого з трьох «Кобзарів», які вийшли ще за життя Т. Г. Шевченка. Оригінал, з якого воно зроблено, походить з бібліотеки професора О. Колесси. Його нащадки надали цю рідкісну бібліографічну пам’ятку Відділу Слов’янських студій Оттавського університету, який і здійснив перевидання з приводу сотих роковин смерті Т. Г. Шевченка.

Шевченко Тарас. Кобзар / Т.Шевченко, УВАН, Ін-т Шевченкознавства, Клюб приятелів української книжки ; з поясненнями і прим. В. Сімовича ; за ред. Я. Рудницького. – Вид. 2-ге, справлене і поширене. – Вінніпег : Видавець І. Тиктор, 1960. – 431 с.

Книга видана на відзначення 100-ліття появи «Кобзаря» 1860 року й 100-ліття з дня смерті Т. Г. Шевченка.

Це видання – фототипічний передрук, так званого, «народного видання» «Кобзаря» за редакцією Василя Сімовича, надрукованого в Ляйпцігу в 1921 році заходами Євгена Вирового. Однотомник В. Сімовича – Є. Вирового належить до бібліографічних раритетів. Він був найпопулярнішим виданням Шевченкових поезій для широких мас, що давав національну інтерпретацію творчості Генія.

Пояснення В. Сімовича, що базуються на історичному матеріалі й естетично-літературному аналізі творчості Т. Г. Шевченка, подані в популярній формі і не втратили своєї вартості й сьогодні.

Шевченко Тарас. Кобзар : вибір популярних творів / Т. Шевченко ; упорядкував і вибрав О. Івах, Б. А. – Виннипег : «Культура й Освіта», 1944. – 192 с.

До цього збірник взято лише деякі вірші з «Кобзаря» – найбільш улюблені. У час, коли він друкувався, видавництву не під силу було видати повного «Кобзаря». Деякі вірші прийшлося скоротити, з інших подати тільки уривки. А оскільки збірка призначалась головно для молоді, то основну місію «Читай Шевченка так природно, як щоденно розмовляєш !» вона виконала.


ВИДАВЦІ ТВОРІВ Т. Г. ШЕВЧЕНКА ЗА КОРДОНОМ


       

Денисюк Микола – редактор, видавець, громадський і церковний діяч. На еміграції в Аргентині і США заснував «Видавництво М. Денисюка». Видавав книжки українських письменників-емігрантів.


       

Зайцев Павло – український громадсько-політичний і культурний діяч, учений-літературознавець, автор однієї із найвідоміших біографій Т. Г. Шевченка «Життя Тараса Шевченка».


       

Лепкий Богдан – український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, художник, громадсько-культурний діяч.


       

Лотоцький Олександр – український громадсько-політичний діяч, письменник, публіцист, науковець. Засновник і директор Українського Наукового Інституту у Варшаві, член уряду УНР в екзилі.


       

Ляхоцький (Кузьма) Антін – український громадський і культурний діяч, видавець, редактор, публіцист, На еміграції в Швейцарії був завідувачем української друкарні в Женеві, заснованої М. Драгомановим.


       

Русов Олександр – український земський статистик, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Під час перебування у Празі 1875-1876 рр. видрукував перше повніше видання Шевченкового «Кобзаря» (2 томи). Чоловік Софії Русової.

НАРОДНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПРО Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Тарасів «Кобзар» – то для народу великий дар

Тарасові думки будуть жити віки

Шевченкові твори сяють мов ясні зорі

Хто з Шевченком знається той розуму набирається

Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став

Тарасів «Заповіт» облетів увесь світ

ВИСЛОВИ ВІДОМИХ ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ ПРО Т. Г. ШЕВЧЕНКА

- фото пам’ятника з книги «Нарис історії Конгресу …» с.110, під яким підпис : Пам’ятник Т. Г. Шевченку у Вінніпегу. Скульптор Андрій Дараган

«Справа в тому, що Шевченко відмовився умерти… Ось уже друга сотня років, як він простує з нами по всіх стежках-дорогах нашої історії, незмінно виринаючи всюди, де не заблукала б жива душа – на Україні й поза Україною…

Ті, що хотіли змусити до мовчання Шевченка – замовкли самі, і земля поглинула їх… безслідно. А переслідуваний, гнаний ними кріпак перейшов через століття і через континенти, перевтілився не тільки в бронзу, але в серця людей, що повторили його думки мільйоновою луною».

Борис Олександрів –український поет, редактор в Канаді


       

- фото з книги Б.Стебельський «Ідеї і творчість» с.301, під яким підпис : Т.Г.Шевченко. Скульптор Михайло Черешньовський

«Шевченко був вірним сином свого народу, а його «Кобзар» став настільною книгою, благовістям, заповітом, дороговказом кожної української людини, сім’х й нації. Шевченко й наро нерозлучні, вони становлять одну спаяну цілість».

Володимир Барагура – український письменник, редактор, критик, журналіст у США


       

- фото з книги «Борітеся – поборете» с.41, під яким підпис : Пам’ятник Т.Г.Шевченку в Сиракузах. Скульптор Бенедикт Декстер

Вона є свідченням того, як дбайливо і з якою шаною ставляться зарубіжні українці до пам’яті Т.Г.Шевченка.

Не поет – бо це ж до болю мало,
Не трибун – бо це лиш рупор мас,
І вже менш за все – «Кобзар Тарас»
Він, ким зайняло і запалало.

Євген Маланюк – український поет, літературний критик, публіцист, перекладач, мистецтвознавець, культуролог-енциклопедист у США


       

- фото з обкладинки журналу «Авангард», під яким підпис: Погруддя Т.Г.Шевченка. Скульптор Флориан Коцюбинський

«Шевченко розумів, що свобода особистості і національна є основою основ усього життя, усієї світобудови. Шевченко жив свободою. У «Кобзарі», в ясних мов зоря віршах… читаємо, що особиста свобода людини, а передусім свобода її думки, повинна бути невід’ємною вартістю кожного».

Микола Француженко-Вірний – український радіожурналіст, письменник,публіцист, редактор у США


       

- фото з газети ліве, під яким підпис: Пам’ятник Т.Г.Шевченку в Буенос-Айресі. Скульптор Лео Мол (Леонід Молодожанин)

«І хоч після Шевченка ми мали чимало великих людей, які дуже багато зробили для українського політичного, громадського чи церковного життя, то все таки їх печать не витиснула так глибоко і так виразно сліду, як Тарасова печать. Можна б навіть без великого перебільшення сказати, що якщо б не було Шевченка – то не було б і їх!

Ось тому то рік-у-рік ми сходимось, щоб звеличити того, якого можна сміло назвати творцем української нації, бо без національної свідомості нарід не може стати нацією, а цю свідомість розбудив і розвинув у нас перш за все Тарас Шевченко».

Юрій-Мирослав Левицький – український мовознавець у Канаді


       

- фото з газети нижнє, під яким підпис : Пам’ятник Т.Г.Шевченку у Вашингтоні. Скульптор Лео Мол (Леонід Молодожанин)

«У наше сьогодення розгортаймо частіше «Кобзар» – оцю нашу духовно-національну Євангелію, і вчитуймося глибоко в писання батька Тараса… А вшановуючи його пам’ять у березневі дні, повторимо… слова Пантелеймона Куліша : «Наш єси поете, а ми народ твій, і духом твоїм дихатимемо во віки і віки».

Доктор Володимир Фостун, США